Версія для друку

Прес-реліз

3 червня 2015

Цінності українців pro et Contra реформ в Україні.

Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» пропонує до Вашої уваги дані та аналітичні висновки за результатами як власних загальноукраїнських соціологічних досліджень, так і на основі міжнародних моніторингових досліджень –

World Values Survey (WVS) та European Social Survey (ESS).


Завантажити пресс-реліз у MS Word форматі

Завантажити презентацію 


Висновки присвячені даним ряду досліджень в контексті вивчення базових та прихованих цінностей українців, готовності до проведення реформ та кардинальних змін в різних сферах життя населення та країни в цілому.


Вивчення ціннісних орієнтацій українців проводилось за провідними міжнародними методиками Шварца та Інґлгарта




1. Цінності та ціннісні виміри ІНҐЛГАРТА


Ціннісні виміри

Цінності

Традиційні/ Секулярно-раціональні цінності:

для респондента з традиційними цінностями

Бог важливий у його/її житті
Важливо виховувати у дітей слухняність і релігійність аніж незалежність і впевненість у собі
Аборти ніколи не виправдані
Властива гордість з приналежності до своєї країни
Властива повага до влади

Цінності Виживання/ Самовираження:

респондент з цінностями виживання

Надає перевагу економічній і фізичній безпеці над самовираженням та якістю життя
Відчуває себе нещасливим
Ніколи не виправдовує гомосексуалізм
Не брав і радше не буде брати участі у підписуванні петицій
Не схильний довіряти людям

За методикою Інґлгарта, яка була застосована в дослідженнях WVS та Центру «Социс» згідно стандартизованого опитувальника цінності діляться на 10 базових показників (цінностей):

  • Важливість Бога в житті респондента

  • Важливість виховувати у дітей слухняність і релігійність або незалежність і рішучість

  • Виправданість абортів

  • Гордість приналежності до своєї країни

  • Схвалення більшої поваги до влади

  • Співвідношення матеріалістичних та постматеріалістичних цінностей

  • Відчуття нещастя

  • Виправданість гомосексуалізму

  • Участь у підписуванні петицій

  • Довіра до людей.


На основі вище перерахованих показників будуються два ціннісних виміри:

  • Традиційні/ Секулярно-раціональні цінності

  • Цінності Виживання/ Самовираження


Свої дослідження Інґлгарт проводить з 1980-х років. У результаті, йому і його колеґам вдалося створити одну з найбагатших емпіричних баз, яка покриває майже весь світ і період від початку ХХ ст. (дата народження найстаршої вікової групи, яка була опитана під час перших хвиль WVS) й аж до початку 2010-х.


На підставі аналізу цих емпіричних даних Інґглгарт і Вайцель прийшли до таких висновків:

  • Від початку ХХ ст.. і до нинішніх часів у світі спостерігається загальний рух до цінностей секуляризації і самовираження. Однак темпи і характер просування різних країн різняться від одного випадку до іншого: є країни, де ці темпи значними а характер радикальним, а є країни, до ці темпи є мінімальними і характер суперечливим

  • Перехід до цих цінностей зв’язаний з переходом до суспільного багатства і демократії. Цей зв'язок є не причинно-наслідковим, а радше має характер кореляції («курки-яйця»): але існування самого зв’язку не підлягає сумніву

  • На загал, підвищення добробуту внаслідок науково-технічної революції веде до демократизації суспільств. Однак цей зв'язок не є однолінійним: є випадки, коли країни демократизуються на «голодний» шлунок, а є країни, де зростання суспільного багатства не веде до демократії

  • Яка країна в яку групу попадає, залежить власне від цінностей, які у ній домінують. Ці цінності є досить інертними, бо вони залежать від довготривалих факторів:

а) релігії, яка історично домінує в тому чи іншому суспільстві

б) імперської спадщини – деякі імперії (як от Британська) були менш сприятливим для модернізації за інші (як от Російська, Португальська чи Іспанська)

в) наявністю чи відсутністю комунізму, який виступає як гальмівна сила

г) наявністю чи відсутністю демократичних традицій у минулому країни перед початком трансформації

  • З іншого боку, цінності таки зазнають змін і міняються внаслідок таких короткотривалих факторів, як зміна поколінь а також наявності чи відсутністю глибоких криз (воєнні конфлікти й економічні кризи) – як правило, такі кризи ведуть до регресу до цінностей самозбереження:

  • Зміни на осі «традиція-релігійність» (вертикальна вісь) стосуються головним чином доби індустріалізації, яка на загал закінчилася в останній третині ХХ ст. – тоді як зміни на осі «виживання-самовираження» (горизонтальна вісь) більш властиві сучасній пост-індустріальній добі останніх десятиліть

  • У загальному балансі, зміни по вертикальній осі (індустріальної доби) час до часу дають збої (як це ілюструє приклад нацистської Німеччини та СРСР) – натомість зміни по горизонтальній осі є більш стійко зв’язані з ростом суспільного багатства і демократії


На загал, Інґлгарт і Вайцель ставилися досить скептично до демократизації країн колишніх СРСР. Однак Україна, як виглядає, цей скепсис спростовує.


Ціннісні виміри за географічними, релігійними, мовними групами




У «нульові» роки виявляла позитивну динаміку, тобто рухалася у напрямку цінностей самовираження, тоді як Росія «застряла» у цінностях виживання. Однак найновіша хвиля опитувань 2011 р. (на схемі вона фігурує під 2015 р.) показала, що Росія й Україна якби помінялися місцями. Коли СОЦИС брався проводити дослідження за методикою Інґлгарта, він мав на меті перевірити дві взаємовиключні гіпотези а) в Україні під час чи внаслідок Євромайдану стався зсув у напрямку цінностей самовираження б) в Україні внаслідок війни і загального економічного занепаду стався зсув у протилежному напрямку, до цінностей виживання. Опитування підтвердило першу гіпотезу, що в Україні далі спостерігається позитивна динаміка (хоча й зміни відбуваються повільніше аніж в цілому в світі).


Ціннісні виміри. Україна та окремі категорії

УкраїнаВиживання/ СамовираженняТрадиція/ Секулярність

Середній абсолютний показник від 0 до 1

2009 (дані WVS)0,320,40
2014 (дані WVS)0,320,51
2015 (дані Центру «СОЦИС»)0,410,40

За окремими категоріями

Місто 500 тис+0,390,44
18-35 років0,410,41
Вища освіта0,400,41

Рівень достатку людей:

Вистачає на усе необхідне (середній достаток)

0,400,41


Аналіз опитування СОЦИС-у показує потенційних агентів змін. Ними є а) молодь б) середній клас в) мешканці великих (метропольних) міст.

Чим більшим розмір міста, чим вищим є рівень освіти, чим люди молодші та чим краще матеріальне становище респондента, тим більше вони тяжіють до цінностей самовираження. Однак цінності виживання залишаються досить стійкими і характерні для більшості суспільства. Хоча цей висновок на загал був очікуваним, його, однак, варто повторити і ствердити, оскільки він ґрунтується не на суб’єктивних даних, а на даних опитування.


У регіональному вимірі, значних відмінностей на осі «виживання-самовираження» між різними областями не спостерігається. Значно сильнішими є відмінності на осі «традиція-секуляризація»: на цій осі виразно видно існування «двох Україн» - Західної і Центральної з одного боку, та Східної і Південної, з іншого, з Києвом, який займає місце майже рівно посередині.

Якщо ж пробувати виділити різні суспільні сегменти, то приходимо до досить несподіваного висновку: група людей, які мають цінності самовираження, є чисельнішою серед традиційно орієнтованих - натомість ця група є значно меншою серед секуляризованого населення

З наведено аналізу можна зробити такі обережні висновки і рекомендації:

  • Українське суспільство, мимо війни і кризи, і далі демонструє потенціал до змін. Однак чи цей потенціал зв’язаний з загальною динамікою, чи фактом, що Україна втратила Донбас і Крим (де, правдоподібно, цінності виживання є сильними), важко сказати

Українським реформаторам варто покладатися на молоде й освічене населення, яке близьке до середнього класу і проживає у великих містах. Зокрема, варто думати про новий політичний проект (партію або рух), котра би взялася представляти інтереси цих груп. Українські реформи мають кращі шанси на успіх, якщо можна буде налагодити діалог і солідарність між тими традиційними і секулярними групами, що виражають цінності самовираження. І навпаки: піднесення тем, які можуть спровокувати розкол між цими двома групами (скажімо, теми гомосексуальних шлюбів), послаблюватимуть шанси реформ.

Однак є одне застереження: методика WVS краще годиться для вимірювання загальної динаміки змін тої чи іншої країни у порівняльному (глобальному) контексті. Натомість коли йдеться про виявлення внутрішньої структуралізації суспільства, то тут кращою є методика Шварца.


Ціннісні виміри. Україна загалом. Схематичне розташування сегментів



2. Ціннісні профілі Шварца


За методикою Шварца згідно стандартизованого опитувальника цінності діляться на 10 базових показників (цінностей):

  • Безпека

  • Конформізм

  • Традиція

  • Самостійність

  • Ризик-Новизна

  • Гедонізм

  • Досягнення

  • Влада-Багатство

  • Доброзичливість

  • Універсалізм


Вище перелічені цінності, в свою чергу, об’єднуються в чотири ціннісні групи (ціннісні орієнтації другого порядку), а потім і взагалі групуються у два основні ціннісні виміри:

  • Від збереження до відкритості (Збереження-Відкритість до змін)

  • Від самоствердження до турботи про людей (Самоствердження-Солідарність)





Важливість цінностей (відносні значення) за 10 основними цінностями. Социс-2015

Найбільш важлива цінність – максимальне плюсове значення, найменш важлива цінність – найнижче від’ємне значення.

Для українців найбільш важливою цінністю на даний момент є Безпека, а найменш значущою – Ризик-Новизна.


Важливість цінностей (відносні значення) за 10 основними цінностями. У порівнянні з іншими країнами на основі ESS-2013, Социс-2015

Найбільш важлива цінність – максимальне плюсове значення, найменш важлива цінність – найнижче від’ємне значення.


Західна ЄвропаСкандинавські країниПівденна ЄвропаПострадянська ЄвропаУкраїна 2013

Україна 2015

Безпека0,370,100,640,630,66

0,64

Конформізм-0,31-0,11-0,20-0,030,06

-0,05

Традиція-0,01-0,170,250,120,00

0,06

Самостійність0,440,480,340,170,01

-0,01

Ризик-Новизна-0,64-0,51-0,83-0,77-0,70

-0,55

Гедонізм-0,130,00-0,45-0,51-0,62

-0,51

Досягнення-0,42-0,66-0,32-0,13-0,24

-0,22

Влада-Багатство-1,01-1,08-0,99-0,55-0,18

-0,25

Доброзичливість0,800,930,690,460,42

0,32

Універсалізм0,610,670,590,400,38

0,35


Цінність Безпеки для українців у порівнянні з 2013 роком, суттєво не змінилась та є досить високою. Цей показник значущий також для країн південної та пострадянської Європи і значно нижчий у країн Скандинавії та західної Європи. В свою чергу, для Скандинавії, західної та південної Європи найменшою цінністю є Влада-Багатство, що є проявом стабільності суспільства.


Ціннісні виміри – Україна (ESS-2013, Социс-2015) Європа (ESS-2013) та окремі вікові групи українців.



На графіку зображено розташування країн Європи, України та окремих вікових груп українців на перехресті двох основних ціннісних вимірів:

  • Від збереження до Відкритості (Збереження-Відкритість до змін)

  • Від самоствердження до турботи про людей (Самоствердження-Солідарність)




« повернутися до переліку

Підписатись на новини Телефон/факс: +380 (44) 536-91-38, 536-91-36  |  E-mail:  |  01021 Київ, вул. Інститутська, буд.28